Щорічно 27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Ця пам’ятна дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. У резолюції зазначалося: “Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Цю дату обрано не випадково. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, ми знову відчуваємо на собі всі жахи війни. Рашистські окупанти принесли смерть і руйнування на нашу землю. Ми боремося за свою свободу і незалежність, за право жити у мирі та демократії. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати міжнародній спільноті про поняття колективної безпеки в сучасному світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор – загроза насправді існує для всіх. Вічна пам’ять мільйонам невинних жертв Голокосту. Вічна пам’ять жертвам російської агресії в Україні.

День Соборності України — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві. Соборність України - це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну. Історія українського народу водночас і героїчна, і трагічна. Українське минуле – це історія народу, який сотні років боровся за своє виживання, за визволення від численних загарбників та створення власної держави, за збирання в межах єдиної країни своїх власних земель. 22 січня 1919 року вперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.